1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

9 квітня 2013 року відбулася загальноуніверситетська студентська наукова конференція «Науково-дослідна робота студентів: формування особистості майбутнього вченого, фахівця високої кваліфікації» присвячена Дням науки.

PDF Print E-mail

B рамках університетської конференції на факультеті банківського бізнесу працювала секція №4 «Кредитна система України в постстабілізаційний період».

Із вступним словом виступила координатор роботи секції к.е.н, доцент кафедри банківської справи Малахова Олена Леонідівна, зауваживши про добру традицію проведення Днів науки у нашому університеті вже понад 10 років. У своєму виступі вона зазначила актуальність теми секційного засідання та відзначила, що важливими для обговорення є питання ефективних інструментів НБУ, проблем кредитної і депозитної політики комерційних банків, підвищення якості обслуговування через впровадження інновацій. Відтак, метою проведення секційного засідання є потреба відзначити новітні погляди студентів в актуальних питаннях.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся голова Ради молодих вчених ТНЕУ, д.е.н., професор кафедри державного і муніципального управління вчених Монастирський Григорій Леонардович, відзначивши, що наука на факультеті банківського бізнесу є живою та реальною, як на студентському рівні, так і на рівні молодої ї досвідченої науки. Григорій Леонардович побажав учасникам конференції нових відкриттів, наукових здобутків та плідної праці.

На науковому заході були присутні представники обох студентських наукових гуртків – «Банківський аналітик» та «Грошова парадигма», а також професорсько-викладацький склад кафедри банківської справи.

Загалом, на науковому заході з доповідями виступило 15 студентів. Зокрема із доповіддю «Застосування норм мінімальних обов`язкових резервів як інструмента грошово-кредитного впливу на економіку в сучасних умовах» виступила Гордій Неля (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма»). Студентка відмітила, що процедури резервування перебувають у сфері повного контролю центрального банку, що дає змогу використовувати їх як активний важель монетарної політики. Використовується цей інструмент переважно в практиці грошово-кредитного регулювання з метою вирішення довгострокових проблем стабілізації грошового обігу та антиінфляційної боротьби. Також Неля визначила, що у порядок формування обов'язкових резервів НБУ періодично вносить зміни, які спрямовані або на регулювання грошово-кредитно системи держави, або на оздоровлення банківської системи в період кризи, або на стимулювання розміщення банківських ресурсів у пріоритетні для уряду програми і проекти. В подальшому застосування даного інструменту має бути спрямоване на поліпшення структури ресурсної бази комерційних банків.

Про вплив валютної політики економічний розвиток країни розповіла у своїй роботі «Аналіз впливу валютної політики Національного банку України на динаміку економічного розвитку» Верановська Юля (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма»). Доповідач підкреслила, що політику девальвації та ревальвації НБУ може застосовувати як ефективний інструмент для поліпшення торговельного балансу країни й підвищення її конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Серед окремих економічних  інструментів найбільш дієвим є  інтервенції НБУ на міжбанківському валютному ринку України, однак у кризових умовах дієвість даного інструменту обмежується обсягом офіційних резервів НБУ, що може бути використаний для здійснення валютних інтервенцій.

У доповіді «Депозитний ринок України: проблеми та перспективи» Міщанин Оля (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») зазначила, що сучасний стан депозитного ринку характеризується такими тенденціями: зростання депозитної бази банків на 2,5%, переважання строкових депозитів над поточними у гривневому еквіваленті, падіння процентної ставки. У доповіді  також виділено ряд проблем, що існують на депозитному ринку, а саме: існування розривів між обсягами залучених депозитів та наданих кредитів; недосконалість процентної політики та висока цінова чутливість клієнтської бази банків; неузгодженість законодавчих нововведень; великий обсяг заощаджень населення все ще залишається поза банківською системою. Така ситуація вимагає посилення вимог до банківської діяльності, відтак запропоновано такі шляхи розвитку депозитного ринку: оновлення депозитних послуг банків та їх адаптація до сучасних потреб клієнта; розвиток новітніх банківських технологій; формування адекватної процентної політики; розробка ефективної системи страхування депозитів та ефективне використання нецінових методів залучення нових вкладників. Підсумовуючи Оля зауважила, що комплексний підхід до вирішення проблем залучення банками коштів клієнтів буде сприяти стабілізації банківського сектору та економіки в цілому.

У доповіді «Управління ризиками – умова стабільного розвитку банківської системи» Козлова Христина (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») визначила, що велика частина комерційних банків навіть не мають належного відділу управління ризиками, а переважна більшість банків (майже 80%) використовують системи ризик-менеджменту, при яких ризики оцінюються окремо за кожною категорією. За таких умов доцільним є використання українськими банками такого підходу ризик-менеджменту як управління невизначеністю, який дозволить проаналізувати можливі джерела виникнення ризиків. Вказаний метод спрямований на управління самими процесами, а не їх результатами, тобто з його допомогою можна впливати на причини ризиків з метою зниження ймовірності їх настання.

Варга Марина (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») у роботі «Особливості здійснення валютної політики Національного банку України в сучасних умовах», проаналізувала динаміку міжнародних резервів та масштаб доларизації економіки починаючи з 2010 року. Також визначено, що на сучасному етапі розвитку української економіки національна валютна політика повинна бути спрямована на включення до інструментарію валютної політики комплексу заходів щодо зменшення очікувань валютної нестабільності, антикризових важелів та методів зменшення негативних наслідків валютних криз.

Із доповіддю «Зарубіжний досвід банківського обслуговування клієнтів та можливості його адаптації до вітчизняних реалій» виступив Огороднічук Олександр (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик»), зауваживши, що необхідною складовою перехідного періоду має стати програма підготовки інформаційних менеджерів із впровадження сучасного досвіду інформаційного обслуговування клієнтів. Зі свого боку, вітчизняні банківські установи мають впровадити в дію надійну системи захисту інформації, провести рекламні акції, які б мали на меті інформування клієнтів банків про можливості мобільного та інтернет-банкінгів. Комплексне вирішення поставлених завдань допоможе банківським установам більш широко використовувати новітні методики, а також з більш з високими темпами надалі впроваджувати мобільний банкінг.

У доповіді «Особливості кредитування малого бізнесу в Україні» Рудий Олександр (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») зазначив банківські установи України, які на даний час здійснюють кредитування малого бізнесу. Зокрема на даний момент найбільш сприятливими для банків при кредитуванні є установи сфери послуг, торгівлі та легкої промисловості. Також доповідач звернув увагу на відсоткові ставки по кредитам, оскільки у серпні 2012 року в порівняні з березнем  2013 року ставки за всіма видами кредитів для юридичних осіб зросли з 19% до 24%  відповідно. У якості висновків зауважено, що необхідним є удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази України, стимулювання комерційних банків та інших фінансових небанківських установ до надання позик і розширення послуг малим підприємствам та значною мірою важливою є підтримка держави у забезпеченні кредитів за рахунок державних коштів.

Білик Ігор (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») у роботі на тему «Гривневі системи електронних розрахунків та грошей» зазначив, що за оцінками експертів у 2012 році загальний оборот електронних грошей на українському ринку збільшився приблизно вдвічі і становив 8 млрд. грн. та згідно із прогнозами у 2013 році обсяг цього ринку може подвоїтися. Ігор розглянув найбільш популярні платіжні системи, а саме Webmoney, LiqPay та Portmone, визначивши їхні переваги шляхом обґрунтування принципів роботи кожної. Підсумовуючи, доповідач відмітив, що ринок прагне розвитку, а НБУ штучно його гальмує, надаючи переваги лише певним особам, що суперечить умовам конкуренції, тому, необхідно, перш за все, змінити законодавчу базу.

Крижановська Олеся (студентка Чортківського інституту підприємництва і бізнесу ТНЕУ) виступила з доповіддю «Банківське кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу», в якій визначила шляхи подолання розриву між реальною інноваційною економікою з банківськими інститутами та їх головні точки перетину, зокрема, було визначено місце та завдання держави у піднятому питанні. Студентка відмітила і те, що позитивна динаміка зростання кількості малих підприємств спостерігається у всіх регіонах країни, а тому потрібне введення банками для інноваційного малого бізнесу нових, якісних кредитно-фінансових продуктів.

У доповіді на тему «Світовий досвід антикризового управління банківською системою та можливість його запровадження в Україні» Пелехат Дана (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») на підставі проведеного дослідження запропонувала деякі рекомендації щодо вдосконалення механізму регулювання банківською діяльністю в Україні в кризових умовах, а саме: проведення ретельного аналізу причин виникнення кризових явищ; необхідність формування антикризової програми дій банку, яка має бути короткостроковою, гнучкою та відкритою для коригування; проведення реструктуризації проблемних кредитів за єдиними для всіх банків правилами; вдосконалення методики класифікації проблемних кредитів та порядок їх викупу; забезпечення нарощування офіційних валютних резервів відповідно до зростання валового зовнішнього боргу з метою сприяння  стійкому розвитку економіки та обмеженню впливу зовнішніх факторів. Також було визначено, що, якщо банківська система України використовуватиме досвід антикризового управління країн ЄС, а також підтримку НБУ, спрямовану на забезпечення ліквідності й обмеження ризиків, то вона зможе за адекватних дій уряду з мінімальними витратами протистояти глобальній фінансовій кризі.

У доповіді «Національний банк України як орган банківського нагляду та регулювання» Загірська Марія (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») відзначила, що наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їхні підрозділи, афілійовані й споріднені особи банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інші юридичні й фізичні особи в частині дотримання вимог банківського законодавства. Також запропоновано вдосконалити систему регулювання та нагляду і можна перейняти суворий досвід Бельгії, де перевірка банківської діяльності проводиться перманентно спеціально визначеними інспекторами (аудиторами), які закріплені за кожним банком. Банківський нагляд НБУ повинен динамічно реагувати на всі зміни на ринку, виявляти готовність періодично переглядати політику та практику нагляду з урахуванням нових змін та тенденцій на ринку.

Бережна Марія (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») у роботі на тему «Засоби грошово-кредитного регулювання економіки» зазначила, що монетарні інструменти поділяються на адміністративні та ринкові. Проте, застосування адміністративних інструментів є доцільним у тому випадку, коли ринкові не приносять бажаних результатів у той чи інший проміжок часу. Студентка проаналізувала зміни нормативів обов’язкового резервування, розмір облікової ставки з 2005  по 2012 роки та особливості валютного регулювання НБУ на основі чого визначила основні напрями вдосконалення механізму грошово-кредитної політики в умовах стабілізації розвитку національної економіки.

Шкатула Анастасія (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») у доповіді «Сучасні методи залучення коштів населення до банківської сфери України» розповіла про сучасні методи залучення коштів населення до банківської сфери України. Доповідач відмітила, що актуальною формою вважається залучення тих клієнтів, які уже давно і успішно обслуговуються в цьому банку. Також підкреслено, що форма залучення осіб через інформацію про спеціалізовані виставки, симпозіуми, конференції не менш цінна. Проте, поряд із традиційними способами, найсучаснішою формою контакту банк – клієнт виступає мережа Інтернет, оскільки в таких умовах банкам легше організувати власну присутність через веб-сайти, розширювати межі фінансового ринку, виходити на нові сегменти, здійснювати аналіз та прогноз діяльності конкурентів та впроваджувати банківські інновації. Зазначені напрямки та способи розвитку ринку вкладів і депозитів в Україні характеризують переважно його потенційні можливості щодо збільшення обсягів коштів, які залучаються на різні види вкладів банками.

Про особливості кредитування аграрного сектору розповіла Баранюк Марія (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») у доповіді «Вплив кредитування на аграрний сектор національної економіки», де зазначила, що на даний час держава намагається встановити такі умови при яких виробники аграрного сектору зможуть ефективно працювати і при цьому банкам буде вигідно надавати кредити цим виробникам. Підкреслено, що Кабінетом Міністрів України було введено зміни до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів. Визначено, що до основних напрямів формування повноцінної системи кредитування сільськогосподарських товаровиробників належать: зміна нормативно-правової бази у сфері кредитування АПК, зокрема удосконалення механізму надання часткової компенсації; законодавче врегулювання прав і обов’язків учасників кредитного процесу; забезпечення належної державної підтримки у сфері пільгового кредитування.

Янч Марія (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») у доповіді на тему «Вплив інфляції на економіку» проаналізувала три методики визначення  прихованої інфляції: вимірювання прихованої інфляції на споживчому ринку, вимірювання агрегованої інфляції на усіх ринках в економіці та отримання випереджуючого показника інфляції. Студентка також відмітила, що причинами “недостовірності” індексів інфляції в країні є наявність тіньової економіки, незбалансованість між попитом та пропозицією, монопольне встановлення цін тощо. Подальше використання таких індексів та інші фактори інфляції призводять до вкрай негативних наслідків як для окремого підприємства, так і для країни в цілому.

У процесі роботи секційного засідання доповідачі відповідали на численні запитання учасників та провели активну дискусію щодо заданої тематики. Зокрема, Олійник Оля (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») зауважила про періодичність внесення змін НБУ до норм обов`язкових резервів як дієвого інструмента в діяльності регулятора та відмітила про використання даного інструмента в іншому аспекті та в меншій мірі зарубіжними банками.

Верановська Юля (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») відзначила, що норма обов`язкових резервів є одним із інструментів НБУ для грошово-кредитного регулювання, який впливає на банківську ліквідність і має вплив на кредитування нефінансових корпорацій, а для домашніх господарств рівень наданих кредитів залишається стабільним.

Про необхідність співвідношення, наприклад один до двох, між імпортом та експортом в нашій країні, де різниця між цими показниками є досить суттєва, повідомила Марія Загірська (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик»), оскільки це допоможе в певній мірі стабілізувати валютну ситуацію та підняти конкурентоспроможність.

Леськів Оксана (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») прокоментувала ситуацію України із непогашеною заборгованістю та визначила, що отримувати нові позики від МВФ є не доцільним, хоча це й зменшує золотовалютні резерви країни.

Про наслідки законопроекту про заборону залучення депозитів в доларах США відмітила Рихлівська Олена (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма»). Зокрема студентка повідомила, що 49% портфеля комерційних банків є в доларах США, тому вищезгаданий законопроект може вплинути на кредитування суб`єктів господарювання, більшість яких беруть кредити в даній валюті.

Шматько Іван (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») вказав на те, що банки за кордоном використовують інформацію в соціальних мережах для отримання більш детальних даних щодо кредитоспроможності клієнта, тому доцільним було б використання такого досвіду в Україні. Студент прокоментував ситуацію в Україні щодо зміни клієнтами банків паспортних даних для приховування реалій своєї кредитоспроможності, тобто необхідним є впровадження біометричних технологій в банківській діяльності. Також Іван прокоментував ситуацію, що банки ставлять високі вимоги підприємствам малого бізнесу для отримання кредиту, при чому суб`єкти господарювання, які починають свою діяльність, з урахуванням законодавчої бази не можуть досягти рівня прибутковості, яку вимагають банківські установи.

К.е.н, доцент кафедри банківської справи О.Л. Малахова зауважила, що на сьогодні в анкеті банку на отримання кредиту є пункт, де вказується про зміну прізвища, тобто є певні кроки в посилені контролю, а також вказала на можливість перейняти досвід зарубіжних країн про співпрацю з Податковою службою країни.

Новацька Катерина (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») зауважила про діяльність кредитних бюро в Україні, оскільки вони часто зловживають своїми повноваженнями, а саме надають викривлену інформацію або в гіршому варіанті не правдиві дані.

Саянчук Тарас (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») зауважив, що існують механізми валютної політики, які не контролює регулятор, наприклад ЄБРР нещодавно інвестував Харківський рекламний проект в сумі 10 млн. доларів США, таким чином збільшив зростання показника доларизації економіки.

Про необхідність законодавчо визначених норм проведення інтернет-банкінгу відмітила Васюта Оксана (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик»). Зауважено, що необхідно чітко визначити законотворчі засади та фундамент для впровадження нових методів обслуговування клієнтів банку, адже, Приватбанк лідер інновацій на ринку банківських послуг України здійснює через дану систему найбільше махінацій.

Підсумовуючи роботу секції к.е.н, доцент О.Л. Малахова вказала на ефективність застосування НБУ інструментів грошово-кредитного регулювання, вдосконалення діяльності депозитного ринку України, оптимізації системи ризик-менеджменту у вітчизняних комерційних банках, впровадження інноваційних банківських технологій, вдосконалення кредитування малого бізнесу та аграрного сектору економіки та впливу макроекономічних показників на динаміку депозитних та кредитних операцій фінансових установ.

За результатами секційних виступів грамотами за найкращі роботи було нагороджено 3 доповідачі.